23
October
2018
UA version now available
30 April 2026

Застосування Хартії основоположних прав Європейського Союзу у національному праві та формуванні державної політики - Керівний документ

Хартія містить сучасний змістовний каталог прав людини, включно навіть із тими, які відсутні у багатьох традиційних актах про основоположні права, тож на рівні тексту вона виглядає надзвичайно прогресивно. Фахівці, знайомі з основними принципами європейського права, чудово пам’ятають, що Хартія є обов’язковою для інституцій ЄС завжди, а для держав-членів – лише тоді, коли вони здійснюють «імплементацію права Союзу». Але що ж насправді означає це, на перший погляд, звичне формулювання Статті 51 Хартії?

На практиці часто виникають ситуації, коли правникам складно визначити, чи поширюється дія Хартії на ті чи інші обставини, та не зрозуміло, яку реальну користь вона створює у даній конкретній ситуації. Навіть в експертних колах іноді бракує достеменного розуміння того, що підпадає під сферу застосування Хартії, а що ні. Тож не дивно, що навіть через десятиліття після набрання нею чинності оцінка практичної ефективності дає суперечливі результати. Правники – судді, державні службовці та політики – лише зрідка посилаються на Хартію, причому більшість таких посилань мають формальний та поверховий характер. В результаті навколо Хартії виникає атмосфера сумнівів та невизначеності.